All for Joomla All for Webmasters

Юридичні послуги, представлення інтересів

Види юридичних послуг
• правовий супровід господарської діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
• надання усних та письмових консультацій за вимогою;
• складання документів, заяв, претензій, позовних заяв, скарг та інших документів представництво інтересів клієнтів в судах;
• представництво інтересів клієнтів при виконанні судових рішень;
• представництво інтересів клієнтів в державних органах;
• складання проектів договорів, аналіз договорів;
• складання внутрішніх документів юридичних осіб;
• реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, внесення змін до статутних документів юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій;
• реєстрація іноземних інвестицій;
• реєстрація місця проживання осіб без громадянства чи іноземців;
• отримання дозволів на працевлаштування в Україні;
• супровід операцій з нерухомістю;
• реєстрація торговельних марок (знаків для товарів та послуг);
• отримання ліцензій.

Реорганізація бізнесу( об'єднання, поділ, виділення)

Реорганізація — це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступником. Реорганізація здійснюється за рішенням засновників (учасників) або органу юридичної особи, уповноваженої на те установчими документами. У деяких випадках, реорганізація юридичних осіб здійснюється за рішенням уповноважених державних органів чи суду, або за згодою уповноважених державних органів. При реорганізації засновники (учасники) юридичної особи або орган, що прийняли рішення про реорганізацію юридичної особи, зобов’язані письмово повідомити про це кредиторів реорганізованих юридичної особи, а ті, в свою чергу, має право вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, боржником за яким є ця юридична особа , і відшкодування збитків. Стаття 59 Господарського кодексу України прирівнює припинення до реорганізації. Однак, термін Реорганізація є більш широким і включає в себе окрім власне припинення, в т.ч. зміну в структурі власників підприємства.

Вибір раціональної системи оподаткування

Визначення оптимальної системи оподаткування полягає в розробці та апробації комплексу заходів направлених на управління фінансовими та товарними потоками підприємства з метою раціоналізації управління податковими платежами. Це дозволяє здійснити ефективний вибір системи оподаткування, управляти податковими платежами, проводити моніторинг доцільності обраної системи оподаткування, розраховувати поточні платежі в бюджет, здійснювати податкове планування.

Консультування з питань змін необхідних для досягнення прибутковості та мінімізації податкових втрат

Оптимізація оподаткування – комплекс організаційних заходів, рекомендованих підприємству в рамках чинного законодавства для вибору часу, місця та видів діяльності, створення ефективних схем договірних відносин, збільшення грошових потоків підприємства, мінімізації податкових втрат, недопущення штрафних санкцій. Аудитор може запропонувати: перевірку схем оподаткування, усунення помилок в податкових розрахунках, законну мінімізація податків, консультації з оподаткування окремих господарських операцій, експертні висновки зі спірних питань та правових колізій, консультації з оподаткування, усунення подвійного оподаткування, зменшення податкових ризиків.

Аналіз та оцінка зовнішнього середовища

У діяльності підприємства виникають умови і на нього впливають фактори, незалежні від його діяльності. Це у першу чергу зовнішнє середовище. Разом із тим їх дія чи її можливість суттєво впливають на увесь життєвий цикл, на рух товарних та грошових потоків, стратегії та їх вирішення. Аналіз зовнішнього середовища проводиться аудитором за такими напрямами: оцінка змін та їх впливу на поточну фінансово-господарську діяльність, визначення факторів, що становлять ризики та загрози поточній стратегії підприємства, розрахунок факторів, що надають максимум можливостей для досягнення стратегій діяльності підприємства.

Аналіз та оцінка внутрішнього середовища

Внутрішнє середовище підприємства містить такі складові: виробничі потреби, цілі, завдання, структуру, процеси і ресурси, технологію та персонал організації, тобто все те, що характеризує вироб¬ничий процес і потребує уваги керівництва. Внутрішнє середовище підприємства являє собою сукупність всіх внутрішніх перемінних підприємства, що визначають процеси його життєдіяльності. Воно постійно та безпосередньо впливає на функціонування підприємства і складає систему ситуаційних факторів у середині підприємства.
Внутрішнє середовище має декілька зрізів, кожний із яких включає набір ключових процесів і елементів організації. Їх стан у сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими володіє підприємство. Методика аналізу внутрішнього середовища підприємства передбачає таку послідовність: оцінку діючих стратегій; аналіз потенціалу підприємства, визначення сильних і слабких сторін, виявлення конкурентних переваг

Аналіз постачання

Вплив постачальників на підприємство достатньо суттєвий. Ціна, якість їх продукції, умови постачання, дисципліна поставок, експлуатаційні витрати безпосередньо позначаються на собівартості, а, значить, і на прибутках підприємства, на його конкурентоздатності. Розрізняють постачальників: сировини, матеріалів, основних засобів, енергетичних, фінансових, трудових, інформаційних та інших ресурсів і послуг. Найбільш загальні критерії оцінки впливу постачальників наступні: техніко-технологічний рівень продукції, сприятливе поєднання параметрів ціна-якість, зручність і дешевизна поставок (географія), висока конкурентостійкість постачальника, низька ймовірність тиску, погіршення умов, обсягів і якості поставок, характеристика особливостей продукції, що поставляється (ліквідність, універсальність, дефіцитність, замінність тощо), можливість вдосконалення продукції, що поставляється, відповідно до стратегічних змін на підприємстві, оцінка рівня конкуренції за ресурсами (кількість підприємств, що використовуватимуть аналогічні види ресурсів), відсутність значної залежності від постачальника (розміщення замовлень у кількох постачальників, оцінка мобільності переходу на інші ресурси), можливості використання ресурсів-замінників і наявність підприємств, що зможуть їх виробляти, оцінка вартості витрат на можливу зміну постачальника, оцінка можливості інтеграції з постачальниками по окремих видах продукції.

Експертна діагностика фінансово - майнового стану

У процесі діагностики фінансово та майнового стану підприємства визначається об’єктивна оцінка результатів комерційної діяльності, проводиться комплексне виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення ефективності підприємства в майбутніх планових періодах, виявляються прорахунки у роботі їх винуватців, досягається повна відповідність матеріального і морального стимулювання за результатами праці та якості роботи, здійснюється постійний контроль раціональності функціонування господарських систем, контроль за виконанням планів і бюджетів, контроль за процесами виробництва та реалізації продукції, а також своєчасне виявлення і використання поточних внутрішньовиробничих резервів, прогнозування господарської діяльності, досягається практичне обгрунтування перспектив діяльності та оцінка очікуваних ризиків.

Встановлення професійних якостей працівників

Ваш текст

Визначення вартості бізнесу (підприємства, частини підприємства)

Вáртість бíзнесу — термін, широко вживаний у менеджменті, який визначає загальний стан підприємства у довгостроковій перспективі. В економічному сенсі це поточна вартість майбутніх благ від володіння бізнесом; сума дисконтованих грошових потоків, що генеруються підприємством. Визначення вартості підприємства чи бізнесу проводиться при здійсненні операцій купівлі або продажу підприємств, коли власник або покупець оцінює вартість бізнесу для призначення адекватної ціни, у процесі залучення інвестицій, щоб продемонструвати інвестору дійсну вартість бізнесу, з метою стратегічного управління підприємством. В умовах розвиненого фондового ринку за величину вартості бізнесу приймають показник ринкової капіталізації, тобто добуток курсової ціни акції та кількості емітованих акцій. В Україні використання вищевказаного підходу не завжди можливе, тому що на фондовому ринку котируються головним чином акції найбільших підприємств. У зв’язку з цим застосовують такі методи:
Прибутковий підхід. Вартість бізнесу визначається як сума очікуваних прибутків за період, що розглядається. Найчастіше прибутковий підхід застосовується у випадках, коли оцінка вартості бізнесу проводиться з метою залучення інвестицій.
Ринковий, або порівняльний підхід. Використовується, якщо існує сформований ринок, де можна обрати компанію-аналог, щодо якої була здійснена угода купівлі-продажу, та є достатній обсяг інформації про неї. Тоді вартість бізнесу визначається як відношення вартості компанії-аналога до її базового показника, помножене на базовий показник компанії, що оцінюється. В ролі базових показників найчастіше обирають прибуток до виплати податків та відсотків або чистий прибуток.
Витратний, або підхід, заснований на активах. Вартість бізнесу визначається як сума усіх активів без урахування зобов’язань підприємства.

Оцінка та аналіз показників виробництва

Оцінка та аналіз показників виробництва і реалізації готової продукції здійснюється на наступними напрямками: аналіз обсягу і динаміки випуску та реалізації продукції, оцінка асортименту і структури виробництва та реалізації продукції, аналіз рівномірності та ритмічності виробництва і реалізації готової продукції, оцінка якості та браку готової продукції. Він здійснюється у тісному взаємозв’язку з кон’юнктурою ринку (попит і пропозиція на продукцію, рівень цін, дії конкурентів тощо) та спрямований на виявлення причин неефективного використання виробничого потенціалу.

Аналіз ризиків бізнесу

Існування ризику це головний атрибут діяльності підприємства. Виділяють такі ризики: господарський; пов’я¬заний з особою; обумовлений природними факторами, а також внутрішній і зовнішній. За причинами виникнення ризики поділяють на обумовлені невизначеністю майбутнього, недостатністю інформації, непередбаченою поведінкою партнерів. Існує набір різноманітних методів, що дозволяють знизити ступінь ризику і величину збитку. Ризики розглядаються і аналізуються стосовно конкретної ситуації, тобто аудитор вирішує, як можна знизити ризик, втрати у разі настання ризику. Оцінка ризику — один з найбільш складних елементів. Потрібно якомога точніше визначити всі непередбачувані обставини, що можуть виникнути в майбутньому. Методами оцінки ризику є статистичний, експертний, а також їх комбінації. Аудитор може розробити заходи профілактики ризиків. Серед них виділяють ефективне прогнозування і систематичне планування діяльності, розробка альтернативних планів, розробка заходів з мінімізації шкоди, пошук джерел покриття збитку.

Оцінка ділової репутації

Ділова репутація підприємства – це величина, на яку вартість бізнесу перевищує ринкову вартість фінансових, матеріальних і частини нематеріальних активів підприємства, відображених за даними бухгалтерського обліку у фінансовій звітності. Ділова репутація підприємства, його гудвіл, являє частину його вартості, яка існує тільки разом із ним і не може бути віднесена до якогось конкретного активу. Вартість ділової репутації підприємства виникає, коли підприємство отримує прибуток на активи або власний капітал, вище середньоконкурентного рівня. Для оцінки оцінки ділової репутації підприємства (гудвілу) нами застосовуються такі методи: бухгалтерський, надлишкових прибутків, показниковий.

Аналіз збуту

Аналіз системи збуту передбачає визначення ефективності кожного елементу цієї системи та оцінювання діяльності апарату збуту. При цьому аналіз витрат обігу передбачає зіставлення фактичних збутових витрат стосовно кожного каналу збуту і виду витрат для того, щоб виявити необгрунтовані витрати, ліквідувати неефективні затрати, що виникають у процесі руху товарів і підвищити рентабельність існуючої системи збуту. Аналіз ринків збуту є ефективним інструментом від якого в кінцевому рахунку залежать: обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку, фінансовий стан та ін. У його процесі ми оцінюємо місткість ринку та окремих його сегментів та визначаємо фактори, що впливають на їх зміну, досліджуємо показники збуту різних категорій виробів та розробляємо пропозиції щодо формування ринків збуту. Окремо встановлюється можливість виявлення та дослідження потенційних конкурентів.